На полі бою з'явилася новітня загроза — «радіоелектронний привид». Оптоволоконний FPV-дрон не випромінює сигналів, що робить багатомільйонні комплекси РЕБ абсолютно марними. Як захиститися від зброї, яку неможливо «заглушити»? Різноманітні варіанти сучасних безпілотників представлені тут, але саме оптоволоконні моделі вимагають кардинальної зміни підходів. Протидія таким дронам потребує повного перегляду доктрини C-UAS (Counter-Unmanned Aircraft Systems) і повернення до методів фізичного виявлення та кінетичного знищення, де ключову роль відіграють не аналізатори спектра, а очі, вуха та старі добрі сітки.
Завдання №1: Побачити й почути «невидимку»
Оскільки дрон зберігає радіомовчання, фокус протидії зміщується на інші фізичні сигнатури. Перше, що видає такий апарат, — це звук. Через велику вагу котушки з кабелем, цим дронам потрібна значна тяга, що робить їхні двигуни гучнішими порівняно зі звичайними моделями. Використання акустичних сенсорів стає ефективним методом виявлення на коротких дистанціях, дозволяючи зафіксувати характерний шум пропелерів.
Другий напрямок — візуальне та тепловізійне виявлення. Спостережні пости, оснащені потужною оптикою або тепловізорами, можуть відстежувати фізичний корпус апарата. Однак найперспективнішими вважаються високотехнологічні методи: застосування лідарів або радарів міліметрового діапазону. Ці системи здатні виявляти не лише сам дрон, а й його найменш помітний елемент — найтонший оптоволоконний кабель у повітрі, що дає змогу завчасно попередити про загрозу.
Повернення до «Hard Kill»: Сітки, дробовики та перехоплювачі
Оскільки «soft kill» (радіоелектронне придушення) неможливе, єдиним надійним методом залишається «hard kill» — фізичне знищення. Тут на перший план виходять прості, але ефективні засоби. Протидронні сітки, натягнуті над окопами, дорогами та ключовими позиціями, стають дешевим та дієвим бар'єром, здатним заплутати апарат або його кабель.
Важливу роль відіграє і стрілецька зброя. Знижена маневреність та швидкість роблять оптоволоконний дрон більш вразливою ціллю. Найбільшу ефективність показують дробовики з картеччю, які створюють широке поле ураження. Крім того, активно розробляються спеціалізовані дрони-перехоплювачі. Ці швидкі та маневрені апарати можуть легко наздогнати й знищити повільніший та менш повороткий оптоволоконний дрон, який обтяжений важкою котушкою.
Удар по джерелу: Як знайти та атакувати оператора
Найбільш підступна вразливість цієї технології — це ризик демаскування оператора. Перший і головний фактор — фізичний «слід». Розмотаний на землі кабель залишає пряму нитку, що веде до позиції запуску. За певних умов — виблискуючи на сонці або вкриваючись інеєм — він стає помітним, і його можна відстежити з повітря за допомогою розвідувального дрона.
Другий фактор — радіовитік. Вразливість виникає, якщо оператор для зручності використовує бездротовий відеопередавач (VTX) для підключення своїх FPV-окулярів до наземної станції. Це створює невелике, але помітне радіовипромінювання, яке може запеленгувати радіоелектронна розвідка противника, видаючи точне місцезнаходження екіпажу.
Висновок
Боротьба з оптоволоконними дронами інвертує сучасну ієрархію засобів захисту. Дорогі системи РЕБ поступаються місцем «низькотехнологічним» сіткам та уважним спостерігачам. Ця нова загроза доводить, що технологічна гонка озброєнь є циклічною, і іноді для захисту від найсучаснішої зброї доводиться повертатися до найбазовіших принципів оборони, де головну роль відіграють фізичні перешкоди та людська пильність.