19 апреля 1648-го года на территории современного Никополя гетьманом Украины был избран Богдан Хмельницкий.
Б. Хмельницький – великий гетьман Війська Запорізького.
«І далеко розкотився голос і гомін, перелякалися лиси в норах, птиця на дереві, - то козацька сірома Хмельницького гетьманом обирала. То давали булаву в руки тому чоловікові, котрий був всією надією народу в сю хвилю.
І взяв Хмельницький булаву, став на чолі Запорозького Війська, а тим самим і на чолі всього повставшого народу.» (Гнат Хоткевич «Богдан Хмельницький, гетьман України»).
Відбулася ця історична подія 367 років тому, 19 квітня 1648-го, на Микитинській Січі. Зараз на тій території розташовується місто Нікополь, де на одному з майданів височить пам’ятник Богдану Хмельницькому.
З любов’ю та великою повагою береже український народ пам’ять про свого видатного сина-лицаря. Талановитий полководець і політик Богдан Хмельницький боровся за незалежність України і примусив сусідні держави рахуватися з її інтересами. Саме під його проводом розпочалася національно-визвольна війна 1648-1657 р.р.
Прагнучи бачити свою рідну землю вільною, гетьман зумів об’єднати і спрямувати козацтво на боротьбу проти іноземного панування. Богдан Хмельницький фактично створив українську армію, яка поєднала традиційні риси січового військового ладу та найкращій світовий досвід армійської справи того часу. Для рішучого розгрому супротивника полководець надавав перевагу відкритому польовому бою, під час якого застосовував запорозьку тактику маневрування та фактор раптовості. Також в умовах рівнинної степової місцевості Хмельницький активно використовував притаманний лише козакам бойовий порядок «табір», який будувався довкола війська із зсунутих до купи і скріплених у кілька рядів возів. Серед новацій гетьмана слід відзначити створення, як роду військ, козацької кінноти і артилерії.
Під супроводом Богдана Хмельницького козаки здобули перемогу під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями і мали ще багато вдалих бойових походів. Постать гетьмана невід’ємна від найсвятіших прагнень українців до волі, щастя та справедливості.
«Ой спасибі, тобі Хмелю,
Й превелика шана,
Що врятував Україну
Від польського пана».