Удосконалено процедуру реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Державна фіскальна служби України (далі – ДФС) продовжує вдосконалювати сервіси та процедури реєстрації платників податків.
Так, з 21 листопада 2017 року скорочено строк реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) з 5 до 3 днів з дня подання заяви. Крім того, громадяни України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, мають можливість подати документи для реєстрації або внесення змін до ДРФО через будь-який контролюючий орган.
Також удосконалено процедуру отримання фізичними особами відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків. Заява може бути подана до контролюючого органу у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.
Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО можна й у приватній частині (особистий кабінет) сервісу «Електронний кабінет платника». Цей електронний сервіс надає можливість громадянам отримувати відомості про себе з ДРФО в електронному вигляді, не звертаючись до органу ДФС.
Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді за посиланням:http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.
Порядок взаємодії Міністерства фінансів України з ДФС та Казначейством в процесі формування Реєстру заяв про відшкодування ПДВ зазнав змін.
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 17.11.2017 набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 09.11.2017 №927 (далі – Наказ №927), яким затверджено зміни до Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.11.2017 за №1378/31246.
Порядок розроблено відповідно до ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та Порядку ведення Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26.
Відтепер, ДФС України до 12-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Реєстр) інформацію за попередній робочий день.
Міністерство фінансів України до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДФС України, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті.
Також Порядком встановлено норми, згідно з якими ДФС України формує повідомлення з уточненими платіжними реквізитами, необхідними для перерахування сум бюджетного відшкодування.
Наказ №927 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 17.11.2017 №90.
Набули чинності зміни до порядку обліку платників ЄСВ.
З 10 листопада 2017 року набули чинності зміни до порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803.
Документом врегульовано порядок дій та обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік.
Зокрема, встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або подання заяв платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, для взяття її на облік як платників єдиного внеску. При цьому, такі фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, обліковується в реєстрі страхувальників з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Слід звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов’язки платників єдиного внеску виникають:
у осіб, на яких поширюється дія Закону № 755, – з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону № 755;
у осіб, на яких не поширюється дія Закону № 755, у тому числі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – з початку провадження відповідної діяльності.
Також, зазначеним наказом уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) в частині реалізації процедур обліку платників єдиного внеску відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 Податкового кодексу України.
Передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників єдиного внеску, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.
Реєстр страхувальників ведеться централізовано. У теперішній час на обліку в органах ДФС перебуває 4,2 млн. платників єдиного внеску, з них: 1,4 млн. юридичних осіб та 2,8 млн. фізичних осіб. Дані з реєстру страхувальників оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).
З наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування та Положення про реєстр страхувальників» із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803 можна ознайомитись за посиланнями:
http://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/normativno-pravovi-akti/67819.html,
На який розмір податкової соціальної пільги мають право батьки, які утримують двох і більше дітей до 18 років?
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100відс. суми пільги, яка визначена п.п.169.1.1 п. 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, у розрахунку на кожну таку дитину (у 2017 році цей розмір складає 800 гривень).
Як оподатковується ПДФО дохід у вигляді спадщини (подарунку), отриманий платником податку від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення - резидентів у 2017 році?
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими) від членів першої, другої ступенів споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, які не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку) та військовий збір за ставкою 1,5%.
Як проводиться оцінка вартості об’єктів нерухомого майна для розрахунку ПДФО при отриманні фізичною особою спадщини (подарунку) від родичів першого та другого ступеня споріднення?
У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.
В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом. При цьому, питання оцінки вартості об’єктів спадщини (подарунку) відноситься до компетенції Фонду державного майна України.
Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання?
Відповідно до ст.166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Отже, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.
Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.
Застосування податкової соціальної пільги
Отримання (застосування) податкової соціальної пільги (далі – ПСП) платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) регулюється статтею 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
З урахуванням норм ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму ПСП.
ПСП відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 ПКУ застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Згідно з п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ для отримання ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (далі – заява про застосування пільги).
ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1227 (далі – ПКМУ №1227).
Обмеження щодо отримання податкової соціальної пільги
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (абз.1 п.п.169.4.1 ст.169 ПКУ). У 2017 році ця сума дорівнює 2 240,00 грн.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених п.п.169.1.2 та п.п.«а» і «б» п.п.169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Підпунктом 169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ визначено, що ПСП не може бути застосована до:
• доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
• заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
• доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.
Вибір розміру податкової соціальної пільги та строк її дії
Відповідно до п.169.3 ст.169 ПКУ у разі, якщо платник податку має право на застосування ПСП з двох і більше підстав, зазначених у п.169.1 ст.169 ПКУ, застосовується одна ПСП з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, крім випадку, передбаченого п.п.«б» п.п.169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ, ПСП за яким додається до пільги, визначеної п.п.169.1.2 п.169.1 ст.169 ПКУ у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів).
Платник податку, який має право на застосування ПСП більшої, ніж передбачена п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
ПСП, передбачена п.п.169.1.2 та підпунктами «а» і «б» п.п.169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої ПСП втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.
Надання ПСП, передбаченої підпунктами «в» – «е» п.п.169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ, зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.
ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи.
Умови втрати права на застосування податкової соціальної пільги та його відновлення
Відповідно до п.п.169.2.4 п.169.2 ст.169 ПКУ, якщо платник податку порушує норми п.169.2 ст.169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, ПСП застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від ПСП всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, – за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Чи має право аспірант, який працює та отримує заробітну плату на підвищений розмір податкової соціальної пільги?
Відповідно до п.п. «г» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями , з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ аспірант має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п. 169.1 ст. 169 ПКУ.
При цьому п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.
Отже, якщо аспірант отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується, якщо аспірант, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію і одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату то такий студент має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150% при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2017 році – 2240 гривень.
При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу або наукової установи про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.
Більше інформації шукайте в розділі Податкова інформує
Сектор організації роботи