Про заповнення платіжних документів

При заповненні платіжних документів необхідно дотримуватись вимог Порядку №666

Нікопольська ОДПІ нагадує платникам, що необхідно чітко дотримуватись при заповненні платіжних документів вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666.

У разі перерахування коштів в рахунок погашення боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), при заповненні призначення платежу у полі №2 друкується код виду сплати «140», який символізує «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску».

Так, наприклад, при сплаті заборгованості з ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином :

1 – службовий код («*»);

2 – код виду сплати («140» – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Слід зауважити, що пробіли між розділовим знаком «;» та інформацією, яка зазначається у кожному полі, не ставляться.

До уваги платників, які застосовують РРО!

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що згідно з п.7 розділу ІІ Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), після опломбування центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) видає (або додає) суб’єкту господарювання довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) за формою №1-ЦСО (додаток 1 до Порядку) (далі – довідка про опломбування).

Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, інший зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.

Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Формою довідки про опломбування РРО передбачено заповнення, зокрема, граф «Причина розпломбування» та «Характер виявленої несправності РРО».

Таким чином, у разі ремонту РРО суб’єкт господарювання надає до контролюючих органів довідку про опломбування РРО, яка видається ЦСО із зазначенням в ній, зокрема причини розпломбування.

Як визначаються ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земльної ділянки у 2018 році?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням місцевої ради залежно від місця розташування (зональності) й типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1м² бази оподаткування.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання відповідно до вимог ПКУ щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (п.10.3 ст.10 ПКУ).

Слід зазначити, що у 2018 році до ставок податку на нерухомість, встановлених рішеннями місцевих рад, не застосовується понижуючий коефіцієнт 0,5.

Відповідно до п.п.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПКУ, якщо місцева рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (мінімальна ставка для податку на нерухомість – «0»).

Внесення фізичною особою нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права: чи є об’єкт оподаткування ПДВ?

Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п.п.«а» п.185.1 ст.185 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Згідно із п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 розділу І ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, зокрема обмін.

Отже, якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність та є зареєстрованою платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

Про граничний строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що норми п.п.49.18.6 п.49.18 та п.49.19 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо зміни строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств впливають на строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу).Отже, граничним строком подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 №285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями ), за звітний 2017 рік є 01.03.2018.

Набув чинності закон про корпоративні договори

Нікопольська ОДПІ інформує, що 18.02.2018 набрав чинності Закон України від 23.03.2017 №1984-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (далі – Закон №1984). Закон №1984 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 17.02.2018 №33.

Законом №1984, зокрема, врегульовано питання укладення договорів про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю та договорів між акціонерами товариства.

Слід зауважити, що у п.2 «Перехідних положеннях» Закону №1984 зазначено, що порядок та умови укладання корпоративних договорів, в якому однією із сторін є держава, господарське товариство, в якому частка держави становить 100 відсотків, та (або) юридичні особи, в яких державі або таким господарським товариствам прямо або опосередковано належить 25 і більше відсотків статутного капіталу, визначаються окремим законом.

Відображення отриманого у грошовій формі роялті в декларації з ПДВ

Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п.п.196.1.6 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування операції, зокрема з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Відповідно до п.п.6 п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами та доповненнями, у рядку 5 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) вказуються обсяги операцій, зокрема з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст.196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.

Враховуючи те, що отримання роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування ПДВ, отже вказані операції підлягають відображенню у рядку 5 декларації.

Платник податку на доходи має право подати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.166.1.1 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Слід зазначити, що згідно з п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Враховуючи вищевикладене, якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу податкову декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Для розрахунків юридична особа – платник єдиного податку ІІІ групи використовує термінал: яка сума вважається доходом?

Нікопольська ОДПІ звертає увагу платників, що відповідно до п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.292.6 ст.292 ПКУ).

Тобто, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) використовується платіжний термінал, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи є сума, що надійшла на її розрахунковий рахунок.

У разі використання РРО, який вичерпав термін дії експлуатації, передбачена відповідальність

Нікопольська ОДПІ звертає увагу платників, що у разі використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265). Подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону №265 і тягне накладення фінансових санкцій згідно з п.1 ст.17 Закону №265 у таких розмірах:

* вчинене вперше – 1 гривня;

* за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими п.1 ст.17 Закону №265, товарів (послуг).

Крім того, відповідно до ст.55¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х зі змінами та доповненнями за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф у розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на осіб, які здійснювали розрахункові операції з порушенням законодавства, та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Результат від відчуження земельних ділянок визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку

Нікопольська ОДПІ інформує, що п.п.138.3.3 п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено групи основних засобів (далі – ОЗ) (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку. Зокрема, для групи 1 ОЗ (земельні ділянки) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлено. Враховуючи зазначене, вартість земельних ділянок у податковому обліку не підлягає амортизації.

Результат від відчуження земельних ділянок визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку та відображається у складі фінансового результату дооподаткування без коригувань.

Відповідно до п.7 наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»» зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 (далі – ПБО7) придбані (створені) ОЗ зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п.22 ПБО 7).

Дохід від надання в оренду автомобіля - коли декларувати?

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються дохід від надання майна в лізінг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ.

Обов’язок платника ПДФО щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник ПДФО отримував доходи, зокрема, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, передбачених розділом ІV ПКУ (п.179.2 ст.179 ПКУ).

У разі надання громадянами у 2017 році власного рухомого майна в оренду (суборенду) особі, яка не є податковим агентом, фізичні особи зобов’язані надати податкову декларацію до територіальних органів фіскальної служби за місцем свого проживання та задекларувати отримані доходи.

Кожен об’єкт рухомого майна відображається громадянином у декларації окремо. У відповідних графах зазначаються номера категорії об’єктів; марки, моделі, характеристики рухомого майна; року випуску; відмітки про надання майна в оренду (суборенду).

Чи необхідно декларувати дохід від відчуження акції, отриманих громадянами в процесі приватизації?

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів згідно з підпунктом 165.1.40 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу.

Підпунктом 165.1.40 статті 165 Податкового кодексу України визначено, що сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Тобто, якщо громадянином протягом минулого року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації, декларація громадянином не подається.

Підприємці на загальній системі оподаткування можуть включати до складу витрат суми нарахованої амортизації

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

З 01.01.2017 року підприємці отримали право за власним бажанням включати до складу витрат, амортизаційні відрахування за витратами на придбання основних засобів та нематеріальних активів та витратами на самостійне виготовлення основних засобів.

Розрахунок амортизації здійснюється із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Разом з тим, не підлягають амортизації об'єкти житлової нерухомості та легкові і вантажні автомобілі.

Ремонт, реконструкція, модернізація та інші поліпшення основних засобів, а також ліквідація основних засобів (у частині залишкової вартості) не підлягають амортизації, а повністю включаються до складу витрат звітного періоду.

Зазначена норма передбачена ст. 177 Податкового кодексу України.

Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

. Пожалуйста, используйте форму отзывов для оценок и рецензий, для вопросов и обсуждений - используйте форму комментариев, а не отзывов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Автор
0/12
Актуальность
0/12
Изложение
0/12
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов. Для оценок и рецензии используйте форму отзывов