ДТП з двома загиблими в Нікополі: Вирок суду

21 вересня 2017 року у Нікополі відбувся суд над Тапаєвим Султаном Руслановичем, який 24 грудня 2016 року по необережності здійснив наїзд на пішоходів на пішохідному переході, які від отриманих травм в той же день померли в приміщенні лікарні.

Суд визнав Тапаєва С.Р. винним та призначив покарання у виді позбавлення волі строком на шість років, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

При винесенні приговору суд урахував всі обставини, а також те, що у потерпілих залишилися неповнолітні діти, які фактично перебувають під опікою дідусів та бабусь. Суд також врахував ту обставину, що правопорушення вчинене Тапаєвим С.Р. з необережності, але з місця події ДТП він втік та тривалий час переховувався.

Затримано його було 01 березня 2017, тільки після цього родичі вжили заходи щодо відшкодування шкоди сім’ям загиблих жінок, потерпілими цивільні позови в провадженні не заявлені. Суд також прийняв до уваги відомості про репутацію обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, має міцні соціальні зв’язки, має малолітнього сина, дружину, яка вагітна, офіційно працював на момент вчинення ДТП. Але раніше він вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів і звільнився з місць позбавлення волі лише у 2014 році. Прокурором також доведено, що він неодноразово на протязі нетривалого часу допускав порушення ПДР України, керуючи транспортним засобом.

Слід відмітити, що Тапаєв С.Р. свою провину визнав, стверджував, що він щиро кається в тій трагедії яка відбулася та просив призначити йому максимально м’яке покарання. Однак суд вважав інакше.

Але на вирок суду обвинуваченим Тапаєвим С.Р., його захисниками та потерпілою були подані апеляційні скарги.

10 січня 2018 року Колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області були розглянуті апеляційні скарги на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

У поданій апеляційній скарзі обвинувачений Тапаєв С.Р., не оспорюючи фактичні обставини провадження, доведеність своєї вини та правильність кваліфікації дій, просив змінити вирок в частині призначеного покарання та призначити покарання за ч.3 ст.286 КК України із застосуванням положень ст.. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі положень ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Обґрунтовуючи доводи скарги, захисники посилалися на те, що при призначенні покарання обвинуваченому Тапаєву С.Р. судом належним чином не враховані пом’якшуючи його вину обставини, а саме щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину. Також просили врахувати позитивну характеристику та наявність у нього малолітніх дітей.

Потерпіла, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість, просила врахувати, що при призначенні обвинуваченому покарання, судом, хоча і зазначена у вироку, але фактично не врахована її позиція, згідно якої вона просила суворо не карати Тапаєва С.Р. та не позбавляти його волі.

Прокурор, заперечував проти задоволення апеляційних скарг потерпілої, обвинуваченого та його захисників, вирок суду просив залишити без змін, як законний та обґрунтований.

Колегія суддів апеляційні скарги потерпілої, обвинуваченого та його захисників задовольнила частково. А також колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг потерпілої, обвинуваченого та захисниківпро можливість призначення Тапаєву С.Р. основного покарання з застосуванням ст. 69 КК України є слушними.

З урахуванням особи Тапаєва С.Р., того факту, що злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, відноситься до категорії тяжких, але скоєний ним з необережності, встановлених судом обставин, які пом’якшують покарання – визнання ним вини та ставлення до вчиненого, щирого каяття, а також позиції потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні, колегія суддів призначила обвинуваченому основне покарання у вигляді позбавлення волі, нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст. 286 КК України, за правилами ст. 69 КК України, що є справедливим та відповідає меті покарання.

Тож Колегія суддів судової палати вирішила вирок Нікопольського міськрайонного суду змінити, та вважати Тапаєва Султана Руслановича засудженим до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.