Для платників ПДВ

Сайт 0566.com.ua відкриває розділ Податкова інформує, в якому читач знайде для себе всю необхідну інформацію про податки, нові сервіси, звіти, новини, відповіді на питання.

Нарахування сум податку на додану вартість можна здійснювати без податкових накладних

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) підставою для нарахування сум податку на додану вартість (далі – ПДВ), що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, зокрема, є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум ПДВ встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктом 201.11 ст. 201 ПКУ зазначено, що платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах «а» - «в» п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Довідково:Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 101.16).

Процедура розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної

Процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Скарги подають платники ПДВ до ДФС України протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

• задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

• залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, а саме – протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Відповідно до п. п. 201.16.4 п. 201.15 ст. 201 ПКУ та п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (при надходженні до ДФС відповідного рішення суду).

При зупиненні реєстрації податкової накладної в ЄРПН в СМ КОР граничні строки реєстрації перериваються на період зупинення реєстрації

З 1 липня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Таким чином, податкова накладна / розрахунок коригування реєструються датою внесення їх до ЄРПН.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН на підставі відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення, штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.

Зазначена норма передбачена п. 201.10 ст. 201, п.п. 210.16.4 ст. 201 та п. 120 1.1 ст. 120 1 Податкового кодексу України.

Податкова накладна не надається отримувачу: чи зупиняється реєстрація такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 зі змінами та доповненнями (далі – Критерії).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям (далі – Моніторинг) (п.1 Критеріїв).

Відповідно до п.5 Критеріїв усі ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС, зокрема відповідно до такої ознаки: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.

У разі, якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідають зазначеній ознаці, – така ПН/РК не підлягають Моніторингу.

Тобто ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операцією, що є звільненою від оподаткування не підпадають під автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК Критеріям та їх реєстрація не зупиняється.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Чи заповнюється додаток до критеріїв блокування податкової накладної, якщо отримано аванс за товари, постачання яких не відбулося

Нікопольська ОДПІ зазначає, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати інформацію на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації згідно з додатком (Таблиця даних платника податків) до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 зі змінами .

При заповненні Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) зазначаються вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.02.17 №211).

При цьому відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ одним з обов’язкових реквізитів ПН є код товару згідно з УКТ ЗЕД. Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Тобто при заповненні Таблиці у разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, у платника податку наявна вся необхідна інформація.

Отже, отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Перерахунок суми «овердрафту» в системі електронного адміністрування ПДВ

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 із змінами і доповненнями, складовою формули, що визначає суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є показник ∑Овердрафт – сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником податку – сільськогосподарським підприємством, що до 01.01.2017 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Показник ∑Овердрафт підлягає автоматичному перерахунку щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником-сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 ПКУ. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками ПДВ менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками ПДВ після 1 січня 2016 року, – таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.

Відповідна інформація розміщена у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, кожного разу необхідно заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, має право подати згідно з Додатком до Критеріїв на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, інформацію щодо: - видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація подається окремо по кожній податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

Тобто, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків необхідно кожного разу заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Податкова накладна не надається отримувачу: чи зупиняється реєстрація такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до ст.201 Податкового кодексу з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 зі змінами та доповненнями (далі – Критерії).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям (далі – Моніторинг) (п.1 Критеріїв). Відповідно до п.5 Критеріїв усі ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС, зокрема відповідно до такої ознаки: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування. У разі, якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідають зазначеній ознаці, – така ПН/РК не підлягають Моніторингу. Тобто ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операцією, що є звільненою від оподаткування не підпадають під автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК Критеріям та їх реєстрація не зупиняється.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 101.17).

Мирослав Продан: СМКОР заблоковано лише 0,5% податкових накладних

З початку роботи автоматизованої системи моніторингу оцінки ступеня ризиків (з 03.07.2017р.) в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 1 вересня зареєстровано майже 40,6 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ понад 225,3 млрд. грн.

За період роботи СМКОР зупинена реєстрація 201,2 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 3,1 млрд. грн. Це становить 0,5 % до загальної кількості ПН/РК, що реєструвалися.

«Щоб осягнути масштаб роботи СМКОР та її ефективність ДФС постійно наводить статистику. З моменту запуску автоматизованої системи моніторингу оцінки ступеня ризиків по 1 вересня було зареєстровано 40,6 млн податкових накладних на суму 225,3 млрд грн. В той же час заблокованими виявилися лише 0,5% накладних або 201 тисяча ПН на загальну суму 3 млрд грн. Порівняльний аналіз свідчить, що бізнес все ж таки має можливість відповідати чітко визначеним наказом Мінфіну критеріям, а отже і реєструвати свої накладні. Заяви та заклики відмінити систему блокування не мають підстав. Тільки за час її роботи в тестовому режимі – з квітня по липень – економічний ефект сягнув 7 млрд грн, які додатково буди перераховані в державний бюджет, в штатному режимі – 3,5 млрд грн. Крім того, введення СМКОР дає можливість бізнесу вчасно отримувати відшкодування ПДВ - в повному обсязі та в порядку черговості», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його даними, станом на 1 вересня 2017 року комісією ДФС прийнято до розгляду майже 103,7 тис. повідомлень на підтвердження реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним. За результатами розгляду вже прийнято рішення по 91,6 тис. документів, з яких позитивні - 63,3 тис.

«В той же час ми наголошуємо, що система, і, зокрема, критерії оцінки ступеня ризику, потребують постійного вдосконалення, адже несумлінні платники, «схемники» не стоять на місці, а намагаються пристосуватися, постійно шукаючи шляхи обходу системи. Наразі є необхідність розгляду питання щодо функціонування єдиної комісії при ДФС, замість нині діючих двох, рішення якої платники і зможуть оскаржувати в суді», - додав очільник ДФС.

(Інформація прес-служби ДФС України).

Мирослав Продан: Майже 95% заявленого до відшкодування ПДВ повертається платникам протягом місяця

Протягом січня-серпня 2017 року платникам відшкодовано 77,9 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 75,3 млрд. грн. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС, яке відбулось 7 вересня 2017 року.

За його словами, це на 43,1%, або на 23,5 млрд. грн. перевищує відповідний період минулого року.

«Майже 95% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок», - зазначив Мирослав Продан.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 65% повернуто платникам протягом квітня-серпня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 47,7 млрд. грн. відшкодовано 51,0 млрд. грн. ПДВ.

За словами Директора Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олени Антіпової, з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 93,6%, або майже на 14,3 млрд. грн.

«Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 вересня цей показник вже склав 971 млн грн. Лише за перші дні вересня сума заборгованості зменшилась ще більше ніж на 67 млн грн. Маємо надію, що у найближчі місяці питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС», - наголосила Олена Антіпова.

Вона зазначила, що із суми заборгованості з ПДВ, що залишилася, майже 50 відсотків, знаходиться на оскарженні в судах, та суми заблоковані у зв’язку застереженнями правоохоронних органів. За результатами оскаржень в судах та відповідей правоохоронних органів очікується позитивна динаміка зменшення залишку.

(Інформація прес-служби ДФС України).

Сектор організації роботи

Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС

у Дніпропетровській області