Ні для кого не секрет, що димарі є невід'ємним і одним з основних елементів опалювальної системи та системи вентиляції будинку. Від його правильного проектування та монтажу залежить хороший стан предметів меблів, приміщення та здоров'я всіх, хто живе в будинку.

Перед тим, як розпочати проектування димаря, необхідно визначитися для себе, до якої конструкції опалення він буде використаний. Це може бути: лазня, опалювальний котел, піч, камін. Тільки після цього можна приступати до вибору матеріалу (азбестова труба, сталь, цегла). Якщо точно дотримуватися рекомендацій, то хорошого результату досягти не складно.

Види димарів

При будівництві використовують кілька типів димарів із певними характеристиками:

  • ціна;
  • трудомісткість монтажу;
  • якість;
  • довговічність;
  • простота експлуатації.

Різні види мають різний набір показників. Тому рекомендується проконсультуватися з кваліфікованими фахівцями та ознайомитись з основними стандартами, встановленими у цій сфері, перш ніж розпочати проектування.

Основні види

  1. Димарі з нержавіючої сталі.

Конструкція складається із сталевих нержавіючих труб. Популярність цього матеріалу викликана тим, що труби зі сталі не реагують на вплив кислотного середовища, тому їх часто застосовують там, де кислотність атмосфери завищена. Така стійкість металу викликана присутністю молібдену у сталі. Ця речовина завдяки своєму складу не реагує на будь-які подразники. Виконані з цього матеріалу комплекти димоходу для твердопаливних котлів мають масу переваг:

  • висока герметичність;
  • простота експлуатації;
  • гарна витяжка;
  • відсутність конденсату;
  • повна безпека від займання.

До мінусів можна віднести високу вартість димарів із сталі. Обов'язкове залучення спеціаліста для проектування. Найчастіше потрібен монтаж додаткової ізоляції, для цього використовується сендвіч-труба.

  1. Цегляні димарі.

Найпоширенішими є цегляні димарі. Їх основними перевагами є:

  • цінова доступність;
  • універсальність;
  • надійність;
  • легкість установки, що дозволяє спорудити димар самостійно, без залучення фахівців.

Сьогодні димарі з цегли можна зустріти практично в кожному житловому будинку. Вони – найбільш популярні і функціональні. Єдина область, в якій їх не можна використовувати — газові комунікації. Така заборона пов'язана з поганою герметичністю матеріалу та здатністю цегли до руйнування при зіткненні з газом.

  • відрізок труби, що підноситься над дахом, повинен бути строго певного розміру;
  • товщина стін цегляного димаря не повинна бути меншою за 10 см;
  • димохід над покрівлею повинен бути без тріщин;
  • канал труби не повинен мати викривлення, такий дефект заважатиме хорошій витяжці;
  • цегла повинна бути вогнетривкою і підходити під силу повітря, що йде через димохід, який може мати велику швидкість;
  • нахил труби не може перевищувати 30 градусів.

Це лише деякі правила, яких необхідно дотримуватись при установці цегляного димаря.

  1. Керамічні димарі.

Шамот – матеріал, який уже давно зарекомендував себе на ринку будівництва. Його основною відмінністю є надміцна оболонка зі сталі або бетону та керамічна начинка. Таку трубу можна розібрати на складові:

  • ядро;
  • ізоляційний шар;
  • бетонна чи сталева оболонка.

Але цей матеріал має і свій недолік — висока вартість, яка цілком компенсується численними перевагами.

  1. Димарі з азбестових труб.

Класичним вирішенням питання є азбестоцементні труби. Такий димар дуже легко монтується, але сам по собі матеріал дуже крихкий. Тому конструкції з азбестоцементних труб є довговічними.

  1. Коаксіальні димарі.

Деякі будівельні компанії застосовують коаксіальні димовідведення. Їх принцип ґрунтується на трубах, які вкладені одна в одну. На жаль, такий метод дуже рідко використовується в побуті, хоча він дає можливість не монтувати додатковий повітропровід. Зовнішня труба самостійно забирає повітря ззовні, а внутрішня відводить гази.

Способи розміщення труби

  • Насадні – звичайні пічні труби.
  • Стінні – розташовані безпосередньо в стіні будинку.
  • Корінні – розташовані поза піччю.

Загальні положення, що існують для всіх димарів

Ці правила є обов'язковими для всіх типів димоходів та нехтувати ними категорично заборонено. Вони є гарантом безпеки мешканців будинку.

  • Труба димаря завжди повинна бути спрямована вгору.
  • Під час встановлення не можна застосовувати додаткові покриття.
  • Труба має бути абсолютно герметичною.
  • Швидкість руху повітря в димарі має бути високою.
  • Повна відсутність конденсату.
  • Проект димаря повинен відповідати вимогам БНіП.