Рідні, близькі, друзі, побратими, колеги по роботі, представники міської влади та небайдужі мешканці Нікополя провели в останню путь солдата Олександра Болюбаша (04.08.1989 р.н.). Про це пише «Наше місто» з посиланням на Нікопольську міську раду.
Олександр народився в селі Миропіль Солонянського району, згодом разом із батьками переїхав до Нікополя. Тут він навчався у загальноосвітній школі №6, а потім здобув фах електрогазозварювальника у ПТУ №42. Працював на підприємстві «Інтерпайп Нікотьюб».
«З юних років Олександр мав неабиякий хист до техніки: міг полагодити все – від телефону до мотоцикла чи автомобіля. Він завжди поспішав на допомогу тим, хто її потребував, відкладаючи власні справи. Рідні називали його «Наш Чіп і Дейл», бо він щиро й без вагань допомагав кожному. Навіть мандруючи дорогою, зупинявся біля тих, хто потрапив у біду, і першим питав: «Чи не потрібна допомога?»», – йдеться у повідомленні.
29 травня 2025 року Олександр став на захист України, приєднавшись до Збройних Сил України. Служив командиром відділення безпілотних авіаційних комплексів – командиром екіпажу БпЛА взводу розвідки та корегування штурмового батальйону окремого штурмового полку «Скеля».
Олександр був високим на зріст і побратими жартома дали йому позивний Манюня. Позивний був веселим, та бійці поважали Олександра за спокій і чіткість під час виконання завдань, за відповідальність і надійність.
6 грудня 2025 року Олександр загинув під час бою поблизу н.п. Удачне Покровського району Донецької області. У нього залишилися батьки, сестра, син і донечка.